Опеньок літній 100 гр (Feller)

Характеристики та опис

Опінок літній

Зовнішній вигляд: Опінок літній (лат. Kuehneromyces mutabilis) - їстівний гриб сімейства Строфарієві. Капелюшок опенька літнього має діаметр від 2 до 8 см, жовто-бурого кольору, сильно гігрофанний, у центрі світліший (у суху погоду зональність забарвлення не так сильно виражена, іноді взагалі відсутня), спочатку випукла з горбком у центрі, потім плоско-опукла у сиру погоду клейка. М'якуш тонкий, світло-бурий, з приємним запахом і смаком. Нерідко трапляється, що капелюшки грибів нижнього ярусу покриваються коричневим шаром спорового порошку від верхніх грибів, і створюється враження, ніби вони гнилі. Платівки спочатку світло-жовті, потім іржаво-бурі, що приросли до ніжки, іноді слабко низхідні. Споровий темно-коричневий порошок. Ніжка опенька літнього довжина 3-8 см, товщина до 0,5 см, порожниста, циліндрична, вигнута, жорстка, коричнева, з бурим кільцем плівчастим, нижче кільця темно-бура.

Корисні властивості: Опеньки – одні з найулюбленіших і найпопулярніших грибів, свою назву вони отримали через місце зростання. Зростають опеньки навколо пнів, ще їх називають «опеньки». Примітно й те, що це гриби – «родини», тобто вони ростуть не поодинці, а цілими колоніями, біля одного пня можна одразу набрати цілий кошик грибів. Важливо й те, що опеньки мають багато корисних властивостей і є дуже поживною та цінною їжею.

Оцінити всю користь опеньків для здоров'я допоможе знайомство з їхнім біохімічним складом. У цих грибах міститься велика кількість вітамінів: С, Е, РР, групи, мікроелементи: фосфор, кальцій, калій, натрій, залізо, магній, мідь, цинк. Також присутні природні цукри, клітковина, цінні амінокислоти, зола. За вмістом фосфору та кальцію опеньки можуть конкурувати з рибою. Калорійність опеньків всього 22 калорії на 100 г свіжого продукту. Тому цей вид грибів часто використовують під час дієт. Ця їжа є джерелом білка та вітамінів, абсолютно не навантажує організм зайвими калоріями та речовинами. Опеньки вводяться в раціон дієтчиків та вегетаріанців, а також їх вживають під час посту. Високий вміст мінеральних солей заліза, міді, цинку, магнію благотворно позначаються на процесах кровотворення в організмі. Тому при анемії можна сміливо вживати страви з опеньків, лише 100 г грибів покривають добову потребу організму в цих мікроелементах та сприяють підвищенню гемоглобіну. Опеньки мають антимікробну та протиракову дію. Ці гриби корисно вживати за наявності в організмі золотистого стафілококу та кишкової палички. Вживання опеньків дозволяє нормалізувати роботу щитовидної залози. Опеньки сьогодні вирощують у штучних умовах, тож свіжі гриби все частіше можна зустріти у магазинах. Ці гриби добре переносять транспортування, вони пружні, стискаються, пружинять і не втрачають форми. М'якуш у опеньків білий, з часом не втрачає свого кольору. Смак свіжих грибів трохи в'яжучий, специфічний з ароматом грибів. Варто пам'ятати, що опеньки - гриби умовно-їстівні, у ряді країн вони вважаються не їстівними і їх не вживають. Опеньків маринують, варять, смажать, сушать, солять, використовують як начинку для пирогів, кулебяк. З опеньків готують салати, супи, ікру.

Вирощування в приміщенні: Вирощувати можна як у приміщенні (сіно, солома, тирса, тирса, лушпиння соняшника, подрібнені качани кукурудзи або стебла), так і «під відкритим небом» на деревині (пеньки, цурки, поліна).

Період плодоношення: круглий рік у приміщенні, і з середини березня до кінця листопада на присадибній ділянці.

Період посадки: круглий рік.

Умови для рясного плодоношення: Вологість грунту та повітря, температура зростання від +5 до +28. Не схильний до вимерзання.

Врожайність: 25-30 кг готових грибів за сезон з 1 упаковки (50 кг субстрату).

Від посадки до першого врожаю: від 20 до 40 днів (на сіні, соломі, лушпиння соняшника, тирсі, тирсі), від 3 до 5 місяців (на деревині).

Термін придатності міцелію: Необмежено при герметично закритій упаковці. Зберігати у сухому місці.

Дереворуйнуючий гриб росте за рахунок руйнування та переробки целюлози.

Інструкція з вирощування: За 2 години до посадки налити в упаковку склянку холодної води (200 мл).

Упаковка міцелію розрахована на 40-50 кг вологого субстрату. Це дереворуйнуючий гриб (зростає за рахунок руйнування та переробки целюлози). Дереворуйнуючі гриби найпростіші у вирощуванні. Є два способи круглогодичного вирощування дереворуйнівних грибів.

Перший спосіб висадження на пеньки, що ростуть з корінням, цурки спиляні, дрова, або обрізки деревини. У такому разі врожай буде приблизно через 3-6 місяці (залежить від щільності деревини, чим щільніше деревина, тим більше потрібно часу, щоб «засвоїти» її).

У такий спосіб дуже легко «садити» міцелій, потрібно лише внести міцелій в целюлозу і забезпечити тривалий контакт міцелію з деревиною. Вносити міцелій можна шляхом свердління дірок у деревині, дірки свердлять у хаотичному порядку з різних боків, глибина 4-5 см, діаметр свердла 8-12 мм. Після цього в дірки, що утворилися, запресовують міцелій і закривають (потрухою, чопиком, тирсою) дірки, або замазують (пластиліном, садовим варом, глиною).

Також можна садити міцелій на деревину шляхом підкладання міцелію під цурки. Перед посадкою деревину потрібно добре наситити водою. Для посадки викопуємо ямку діаметром як у цурки і глибиною 10-15 см. На дно ямки кладемо 2-3 см шар сіна або соломи (можна тирсу, тирсу), на цей шар кладемо шар міцелію і ставимо на нього цурку. Прикопуємо чурку землею. Поливаємо. За бажання пеньки або цурки можна укутати агроволокном або натуральною мішковиною, для збереження вологи та створення вологого мікроклімату. Деревину засаджену міцелієм можна залишати на зиму на вулиці (грибниця не вимерзає), або занести в льох, підвал, сарай, гараз, балкон чи кімнату. На деревині грибниця плодоноситиме 5-6 років і даватиме врожаї хвилями (через кожні 1-14 днів), поки не зруйнує целюлозу повністю.

Другий спосіб вирощування-інтенсивний. Це найшвидший варіант отримання готових грибів із субстрату на основі соломи, лушпиння соняшника, тирси, тирси, подрібнених качанів кукурудзи.

Беремо 35-40 кг сухого субстрату (одного з перерахованих вище), наприклад, соломи. Солому потрібно подрібнити сокирою або перемолоти перед посадкою. Заливаємо її окропом і очікуємо повного остигання субстрату. Зливаємо воду. Віджимаємо солому. Вийшло 50 кг вологого субстрату. Беремо прозорі поліетиленові пакети (мішки) і викладаємо дно соломою 10-12 см завтовшки, добре ущільнюючи її. На солому кладемо міцелій, на міцелій солому, і так пластами (солома-міцелій-солома) викладаємо повністю мішок. Зав'язуємо мішок зверху та вирізаємо кілька невеликих круглих дірок для вентиляції субстрату. Ставимо мішки на присадибній ділянці або в приміщенні (підвал, гараж, сарай тощо). Через кілька днів, залежно від вологості у приміщенні, розв'язуємо мішок та виливаємо в нього 3-4 л води. Води змочить весь субстрат і збереться внизу мішка. Зливаємо воду через нижній отвір у мішку. Так поливаємо кожні 5-7 днів. Через 15-25 днів мішок повністю покриє біла "вата" (це грибні гіфи) і розпочнеться формування "груп" грибів. Побачивши формування «груп» Ви робите надрізи на мішку 4-5 см, у місцях їх формування. Через 1-2 дні ви отримуєте дорослі гриби.

Гриби дуже люблять вологу. Тому їх можна поливати водою хоч щодня. Також можна оббризкувати маленькі грибочки, так вони швидше набирають масу і розмір. Волога позитивно впливає форму і структуру готового гриба. Нагадуємо, що інструкція з вирощування є на кожній упаковці нашого міцелію.